Китайська мова входить до найбільш поширених у сучасному світі: нею говорить близько 1,3 мільярда людей. Для слов'янських народів він входить до п'ятірки найскладніших для сприйняття прислівників (разом з іншими східними мовами). Китайська не має нічого спільного з російською, оскільки обидва вони належать до різних мовних сімей. Але тим, хто вирішив все ж таки вивчити китайську мову, не завадить почати з головного – розібратися зі структурою, діалектами, особливостями.
Путунхуа – мова, якою розмовляють у Китаї
Найдавніші зразки китайської писемності були виявлені археологами на камінні та панцирі черепах у XIV столітті до н.е. Більшість знаків вже на той час використовувалася для позначення цілих слів.
Мовна група китайської мови є сукупністю діалектів. Це дає привід для мовознавців розглядати його як окрему мовну гілку сино-тибетської (китайсько-тибетської) мовної сім'ї.
Як і мови всіх інших народів, протягом всієї історії китайська зазнавала численних змін. Протягом близько чотирьох століть мова центрального північного міста країни, яка звалася Бейпін, потім, Бейцзін і далі Пекін, ставала згодом дедалі популярнішою і престижнішою.
Сьогодні те, як називається китайська мова, залежить від сфери її вживання та ареалу:
- гуаньхуа або "мова мандаринів" - офіційний, чиновницький (звідси походить західна його назва "мандаринський"). Сьогодні цей діалект використовується у північній та західній частині країни;
- го юй – національний, поширений на Тайвані;
- путунхуа - «загальнозрозумілий», «розмовний», що походить від пекінського діалекту.
Путунхуа – офіційна, державна сучасна мова КНР, Сінгапуру та Тайваню в наші дні. Належить ця назва до мовлення, письмова форма прислівника зветься "байхуа".
Путунхуа поширений в районі Пекіна, використовується на всій території держави як основний (нею говорить майже 90 % населення Китаю) і є однією з 6 робочих мов в ООН.
Поширення китайської мови у світі – заслуга державної організації «Ханьбань», яка займається популяризацією її в інших країнах. До програми входить надання грантів на вивчення мови в КНР для студентів, конкурси на рівень володіння нею та обмін викладачами з провідними світовими вишами.
Список країн, які сьогодні говорять китайською, включає:
- Індонезію;
- Лаос;
- Камбоджі;
- М'янму;
- В'єтнам;
- Сінгапур;
- Таїланд;
- Макао;
- Тайвань.
І хоча міжнародною мовою спілкування, як і раніше, залишається англійська, у ЗМІ все частіше порушується питання про глобальний наступ державної мови Піднебесної.
Китайські ієрогліфи
Китайська писемність разюче відрізняється від інших відомих у світі повною відсутністю букв. Натомість китайці використовують ієрогліфи.
Часто можна зіткнутися з різними китайськими алфавітами, серед яких найбільш поширені Чжуїнь фухао на Тайвані і піньінь – в КНР. Китайську ієрогліфіку у поєднанні з власними абетками сьогодні використовують у Кореї та Японії.
Тим, хто не знає яку мову в Китаї, можна відповісти так: одна з найскладніших, принаймні для європейців. Саме за цим критерієм китайська мова занесена до Книги рекордів Гіннеса.
Ієрогліфи відрізняються від буквених символів тим, що кожному з них приписується певне значення і не обов'язково лише фонетичне.
Державна мова в Китаї складається з більш ніж 80 тисяч ієрогліфів, але більшість із них вже не використовуються і зустрічаються лише у класичній китайській літературі.
Факти, які потрібно знати про ці письмові символи:
- щоб зрозуміти 80% звичайного китайського тексту, достатньо вивчити близько 500 ієрогліфів, що найчастіше зустрічаються. Для розуміння 90-99% тексту доведеться освоїти 1000-2400 знаків.
- щоб читати неспеціалізовану літературу та газети, потрібно освоїти близько 3 тисяч ієрогліфів;
- китайські однотомні словники найчастіше містять приблизно 6-8 тисяч знаків. Найповніший збірник ієрогліфів включає 85 568 символів.
Сьогодні існує два різновиди писемних знаків Китаю: спрощена використовується на материковій частині країни, традиційна застосовується в Гонконгу, на Тайвані, у низці інших країн.
Раніше китайці робили записи в стовпчик зверху вниз, а самі стовпці розташовувалися праворуч наліво. Сьогодні прийнято писати горизонтально зліва направо.
Вертикальний формат іноді продовжують використовувати мешканці Тайваню у художній літературі. В інших сферах перевага віддається все ж таки горизонтальному стилю.
Вченими розроблено велику кількість систем перетворення (транскрибування) китайської мови на алфавітний формат. Найбільшою популярністю користується система Ханьюй піньінь, яка отримала офіційне визнання в самому Китаї та в ООН.
Правила фонетики
Фонетичний устрій державної мови КНР формують його тони. Усього їх налічується 4 та додатковий 5-й, нейтральний.
Освоїти правила вимови можна за допомогою спеціальної транскрипції, яка уможливлює запис ієрогліфів латиницею.
Початківцям такий поділ на тони здається незвичайним, якщо врахувати ще й те, що схожість вимови породила багато омофонів – слів, які однаково звучать.
Коротко про тональності:
- Перший тон потрібно вимовляти протяжно та повільно. Він створює відчуття незакінченості речення.
- Другий тон передбачає підвищення інтонації від середнього до високого рівня, начебто людина перепитує чи запитує.
- Третій тон починається зі зниження тональності, а закінчується різким її підвищенням. Дуже нагадує вираз подиву.
- Четвертий тон має спадаючу спрямованість і використовується для фраз наказового способу.
- П'ятий тон вимовляється легко, з акцентом на ненаголошені голосні і кінець слова.
Вивчення китайської починається саме з освоєння тональностей. Для цього, наприклад, можна використовувати живу мову або її запис і намагатися наслідувати її.
Діалекти
На питання, якою мовою розмовляють у Китаї, новачки найчастіше відповідають – китайською. І це буде правдою, але лише частково. Ця мова складається з безлічі діалектів, які можуть істотно відрізнятися один від одного не тільки в різних провінціях, а й у різних районах одного населеного пункту.
Різноманітність діалектів настільки велика, що іноді зрозуміти їх носіїв практично неможливо. Освоїти мови Китайської Народної Республіки можна, лише вивчивши офіційну мову Китаю, яка є спільною для всіх, якою тією чи іншою мірою володіє кожен китаєць і яку викладають закордонним студентам у місцевих вишах.
Поділ китайської мови на велику кількість прислівників обумовлено географічними та історичними передумовами. Лінгвісти умовно поділяють всю територію держави на південну та північну.
Історично склалося так, що у північних регіонах різних етапах проходили основні політичні події. Ця частина країни була цілісною.
Південь завжди складався з багатьох ізольованих один від одного територій. Місцеві жителі віками жили у цій частині Китаю. Вони не мали необхідності вивчати інші діалекти, що призвело до суттєвої різниці між існуючими сьогодні прислівниками.
Тому в північній частині сучасного Китаю всі прислівники більш-менш схожі. А ось на півдні жителі різних сіл розмовляють абсолютно різними мовами.
Визначаючи, скільки діалектів у китайській мові, мовознавці виділяють дев'ять груп. Шість із них використовуються в центрі країни та у прибережних південних регіонах. До них відносяться:
- Діалекти У можна почути в районі міст Нінбо та Шанхай.
- Північномінські діалекти – ареал поширення міста Фучжоу.
- Південномінські діалекти – на них говорять на околицях міст Сяминь та Шаньтоу, а також на Тайвані.
- Діалекти хакка поширені у місті Мейсянь та приміських регіонах, у північно-східній частині провінції Гаундун, у південних населених пунктах провінції Цзяньсі.
- Кантонський діалект використовується на сході та в центрі провінції Гуандун, включаючи місто Гуанчжоу (Кантон).
- Діалекти сян – на них говорять у провінції Хунань.
Дані шість груп є звичайними прислівниками приблизно на території четвертої частини Китайської Республіки. Їх використовує майже третина всього населення. Відрізняються вони приблизно так, як французька та італійська.
Додатково виділяють три підгрупи, які становлять китайський мандаринський діалект, характерний для північних регіонів країни. У ці три групи входять:
- північні прислівники, зокрема діалект Пекіна;
- південні;
- центральні.
Дві останні групи поширені у містах Чунцин, Нанкін та його околицях. Відрізняються вони один від одного також як американська, британська та австралійська англійська мови. Це свідчить, що загалом зрозуміти їх можна.
Мандаринський – найпоширеніший китайський діалект. Його використовують приблизно 960 мільйонів чоловік у самому Китаї та за його межами (близько 71 % усіх носіїв китайського). Друге місце за популярністю займає кантонський діалект.
Іспит з китайської мови
Кваліфікаційний іспит з китайської мови називається Hanyu Shuiping Kaoshi. Він розрахований на осіб, які не є його носіями:
- іноземних студентів;
- представників етнічних груп, що мешкають у Китаї;
- зарубіжних китайців, які планують легалізацію в Республіці
Результати цього іспиту визнаються у всіх країнах світу. Отриманий сертифікат обмежений строком на 2 роки.
Щоб скласти тест, потрібно пройти реєстрацію на сайті, а потім подати заявку на сам іспит. В аплікаційній формі потрібно вказати, який рівень мови ви маєте намір підтвердити.
Усього їх 6: що вище цифра, то краще знання мови. Четвертий рівень вимагають при вступі до китайських вишів.
Оплата за іспит також провадиться на сайті. За 4-й рівень доведеться заплатити 400 юанів (3847 рублів / 60 $). Після цього на пошту буде надіслано перепустку на іспит – admission ticket.
Статистика та факти про китайську мову
Тим, хто планує зайнятися вивченням китайської мови, буде корисно дізнатися деякі факти про неї:
- Деякі лінгвісти схильні розглядати китайські діалекти як окрему мовну сім'ю.
- Багато китайських ієрогліфів мають однакове накреслення, відрізняючись лише однією лінією, що викликано використанням тих самих основ (радикалів).
- Більшість китайських прізвищ є односкладовими та записуються одним ієрогліфом.
- Завдяки різноманітній тональності вивчення китайського допомагає розвинути слух та почуття ритму та рекомендується тим, хто мріє стати добрими музикантами.
- Складова абетка піньінь використовується в Китаї з 1958 року. Тональності у ній передаються знаками, розташованими над літерами.
- У китайській мові немає слів «так» і «ні». Замість них потрібно використовувати синонімічні конструкції.
- Для визначення кількості слід використовувати спеціальні знаки. Наприклад, щоб сказати китайською «6 яблук», потрібно поставити символ 个. Таких знаків у китайському порядку 240 штук.
Корисна інформація для туристів
Плануючи візит до Піднебесної, слід запам'ятати кілька правил:
- На залізничних та автобусних вокзалах мало хто розмовляє англійською, тому запасайтеся онлайн-перекладачем, якщо не впевнені у своїх знаннях китайської мови.
- Туристичні туалети мають рейтинг «зірковості», як у готелів. Але туалетний папір, краще носити з собою. Це стосується запасу серветок – далеко не у всіх кафе їх видають.
- У КНР вода з крана дуже поганої якості. Чистити зуби та мити овочі потрібно бутильованою водою, і про всяк випадок слід запастися таблетками від розладу шлунка.
- Перед поїздкою проконсультуйтеся з терапевтом щодо вакцинації.
- Візьміть із собою дощовик або парасольку, репелент, окуляри від сонця, мережевий перехідник, ліхтарик (перебої зі світлом у КНР не рідкість).
Підсумки
Складність китайської мови для європейців полягає у використанні ієрогліфів замість літер та у складній фонетичній системі. Окрім офіційної державної мови в Китаї налічується безліч діалектів, які можуть суттєво відрізнятися один від одного та викликати складнощі у спілкуванні.
Для вступу до китайського вишу доведеться скласти державний іспит, що підтверджує 4-й рівень володіння мовою.
