Робота в Туреччині для іноземців

Pin
Send
Share
Send

Більшість росіян робота в Туреччині асоціюється з працівниками готелів, офіціантами та іншими професіями сфери послуг. Однак у країні потрібні також висококваліфіковані вузькоспрямовані фахівці. Тут рівень зарплат вищий, ніж у багатьох російських регіонах, тоді як вартість життя нижча. На розгляд претендентам пропонується багато вакансій. Загалом Туреччина, що гармонійно поєднує традиції Сходу та Європи, не тільки приваблює туристів, а й стає популярним у іноземців місцем заробітку.

Переваги роботи у Туреччині

Поїздці на тривалий термін з метою працевлаштування та отримання гідної зарплати сприяють такі фактори:

  • робота в Туреччині для росіян – це в тому числі вакансії, які не вимагають високої кваліфікації
  • отримати візу та дозвіл на роботу відносно нескладно;
  • розмір щомісячного заробітку робітників низької та середньої кваліфікації становить близько 500–1500 доларів;
  • є великий вибір вакансій, які потребують знання турецької мови;
  • поєднання роботи з подорожжю;
  • дружелюбне населення;
  • теплий клімат;

Легальне працевлаштування у Туреччині гарантує іноземцям ті ж права, які має місцеве населення.

Які професії у Туреччині найбільш затребувані

У таблиці представлені найбільш затребувані у Туреччині професії та середній рівень заробітної плати:

ПрофесіяЗарплата
Турецька ліра, ₺Долар США, $
Касир4140800
Вчитель56921100
Поліцейський67271300
Менеджер з продажу75031450
Лікар терапевт82801600
Інженер-будівельник87971700
Юрист108672100
Інженер промисловості119022300
Програміст129372500

Займають вакансії у Туреччині з цих спеціальностей переважно представники корінного населення. Тим часом у країні добре розвинені легка промисловість, туристичний бізнес та сільськогосподарська галузь (тут трудова угода укладається зазвичай на сезон). Тому можливостей у іноземців отримати роботу у цих сферах діяльності навіть більше, ніж у Західній Європі.

Але офіційне працевлаштування в Туреччині можливе лише за наявності у іноземця дозволу на ведення трудової діяльності.

  • Аніматор в готелі. Сфера діяльності цього співробітника – організація культурного дозвілля відпочиваючих: він проводить дискотеки, вечірки, цікаві конкурси, рухливі ігри на відкритому повітрі. Зарплата коливається у діапазоні 2587–4650 лір (500–900 доларів). А в найпрестижніших готелях для команд, які пропонують цікаві номери – від 1,5 до 2 тис. доларів. Можливий бонус: проживання та харчування за рахунок роботодавця;
  • Гід. Популярність професії обумовлена ​​великою кількістю російськомовних мешканців та гостей у Туреччині. Найбільш привабливими місцями для поселення країни росіян є Ізмір, Стамбул, Анкара. А в Анталії налічується понад 100 тисяч наших співвітчизників.

Посольством Туреччини в Москві в 2021 році були оприлюднені такі дані: за турецьких чоловіків одружилися понад 110 тис. російських жінок. Тож коло потенційних екскурсантів досить широке. Цікаво, що роботодавці як гід воліють бачити молодих дівчат віком 18–27 років. Середній заробіток людей такої професії становить приблизно 3105 лір (600 доларів);

  • Бармен. Як показує практика, заробітна плата працівників бару в Туреччині сягає 5000–6000 лір (966–1160 доларів). Деякі роботодавці віднімають чайові під надуманим приводом. Однак такі випадки трапляються рідко.
  • Робота нянею. Російськомовні жінки укладають найчастіше договір щодо догляду за малолітніми дітьми з адміністрацією готелю, розташованого на курорті. Як клієнти виступають зазвичай сім'ї з країн СНД, які приїхали відпочити до Туреччини з дітьми. Оплата праці няні – погодинна, в середньому близько 80 лір (15 доларів) на годину.
  • Домробітниця. Послуги домробітниці, що говорить по-російськи, затребувані у сімей, що зважилися на імміграцію до Туреччини з держав пострадянського простору. Подібні вакансії у мережі зустрічаються досить часто. Розмір зарплати хатньої робітниці залежить від трудового графіка. Наприклад, така робота в Стамбулі в режимі «3 місяці через 3 місяці» коштує клієнту в середньому 1000 євро/місяць. Він же оплачує переліт, проживання та харчування.

Умови роботи та вимоги до претендентів

На офіційно працевлаштованих іноземних робітників поширюються самі правила і норми роботи, як і на корінних жителів Туреччини. Законодавство країни встановлює тривалість робочого тижня о 45 годині; у Росії цей показник дорівнює 40 годин.

З огляду на те, що офіційні робочі дні в Туреччині такі самі, як у більшості інших держав – з понеділка по п'ятницю – тобто їх 5, виконувати свої функціональні обов'язки співробітник має 9 годин на добу.

Існують також деякі обмеження. Зокрема, максимальна тривалість робочого дня – 11 годин, а за місяць працювати людина в Туреччині може не більше 225 годин.

Багатьох цікавить, як влаштуватися на роботу в Туреччині, яка передбачає, що працювати доведеться і понаднормово. Це має бути зафіксовано у колективному договорі чи індивідуальному трудовому угоді.

За законом годину понаднормової роботи оплачується за тарифом, що в 1,5 раза перевищує стандартний. У свята та вихідні оплата подвійна.

Щодо вимог до претендентів на роботу, то перелік критеріїв відрізняється залежно від сфери діяльності. Коротко розглянемо їх:

  • Знання турецької мови Це критично при влаштуванні в компанії, діяльність яких спрямована лише на місцеве населення. Надають вони роботу виключно іноземцям – висококваліфікованим фахівцям у певній сфері. Природно, резюме має бути складено турецькою мовою.

Проте, як правило, достатньо знань англійської. Володіти ним не обов'язково тимчасовому чи низькокваліфікованому персоналу, наприклад, танцівницям, рибалкам.

  • Наявність диплома. Цей документ є актуальним для спеціальностей, які потребують знань, отримати які можна лише у вузі. Зокрема, обов'язково диплом вимагає робота лікарем у Туреччині. Але іноземцю, який щойно закінчив інтернатуру, розраховувати на заняття такої вакансії не варто. Роботодавці також звертають увагу на наявність у фахових виданнях публікацій кандидата, наявність у нього наукового ступеня.
  • Чи потрібне забезпечення проживанням. Враховується цей момент насамперед щодо іноземців, яких цікавить робота у Туреччині для сімейних пар. Як правило, житло в цьому випадку надається безкоштовно. Можна зустріти пропозиції для подружжя по роботі на баштані також і з безкоштовним харчуванням.

Але заощадити можуть і росіяни, які вирішили поїхати до Туреччини у пошуках роботи, залишивши сім'ю на батьківщині. Наприклад, водії. Турецькі роботодавці надають найманим працівникам такої спеціальності цілком пристойне житло з проживанням у кімнаті по 2–3 особи, нерідко з окремою кухнею, туалетом та душем.

Як можна знайти роботу в Туреччині

Знайти роботу в Туреччині найпростіше через інтернет. Для іммігрантів на Урядовому інформаційному порталі та веб-ресурсі Мінпраці та соцзахисту розміщено всю необхідну інформацію, яка дозволяє вести пошук у правильному напрямку.

З цією метою можна також відвідати сайт Держслужби зайнятості Туреччини. Стати активним користувачем неофіційних турецьких інтернет-ресурсів іноземцю рекомендується лише після оволодіння знаннями про особливості працевлаштування в країні.

Популярністю користуються сайти:

  • Kariver
  • Secretcv
  • Jobinistambul
  • Yenibiris
  • Careerjet.

Ще одним джерелом інформації для іноземців, які бажають отримати роботу, є місцеві газети, такі як Sabah, Milliyet, Hurriyet.

І останній варіант працевлаштування – послуги спеціалізованих кадрових агенцій. Але в цьому випадку доведеться заплатити 200–250 доларів.

Особливості працевлаштування у Туреччині

Уряд Туреччини вирішує проблему дефіциту кваліфікованих кадрів не лише за рахунок внутрішніх трудових ресурсів, а й залучаючи їх із-за кордону. Такий підхід дозволяє місцевій економіці, незважаючи на нестабільність на Близькому Сході, продовжуватиме розвиватися. Однак іноземцям для працевлаштування потрібно підготувати низку документів.

Які документи потрібні

Іноземці, які прибули до Туреччини з метою працевлаштування, зобов'язані протягом максимум місяця отримати дозвіл на проживання та на його підставі – дозвіл на роботу.

Отримання дозволу на роботу

Щоб оформити дозвіл на роботу в Туреччині, іноземцю можна скористатися одним із таких способів:

  • звернутися разом із роботодавцем до Мінпраці та соцрозвитку в Анкарі. Метод підходить для власників ВНЗ терміном не менше 6 місяців;
  • подати до консульства Туреччини на батьківщині оригінал трудової угоди, а також циркуляр підпису роботодавця. Заявнику буде присвоєно індивідуальний номер, який стане підставою для подання роботодавцем документів до Мінпраці.

Видається дозвіл на працевлаштування в Турецькій Республіці іноземцю за наданням:

  • закордонного паспорта;
  • 4 фото паспортного розміру;
  • копій сторінок паспорта з фотографією, терміном дії, останнім штампом про в'їзд.

Особливості оформлення робочої візи

Оформляється робоча віза до Туреччини лише після отримання дозволу на ведення трудової діяльності. Необхідні документи:

  1. Підписаний обома сторонами трудовий договір.
  2. Заява на видачу візи.
  3. Заповнена анкета. Її зразок на 2 аркушах представлено наприкінці списку. Анкету можна також завантажити на сайті консульства.
  4. Копія ВНЗ.
  5. Перекладена турецькою мовою копія диплома.
  6. Оригінал та копія закордонного паспорта.
  7. Оригінал загальногромадянського паспорта та його переклад турецькою мовою.
  8. Одна фотографія.
  9. Сертифікат компанії, що приймає іноземця, із зазначенням сфери її діяльності.
  10. Оформлене наймачем запрошення для працівника.

Копії посвідки на проживання, диплома та закордонного паспорта мають бути нотаріально завірені. Приклад анкети представлений нижче.

Подаються документи щодо попередньої реєстрації на сайті консульства. За відсутності зауважень іноземцю видається робоча віза. Протягом 30 днів він має зареєструватись у поліції за місцем працевлаштування.

Стажування в Турецькій Республіці

Стажування в Туреччині користується особливою популярністю у студентів та випускників вишів, які не досягли 30-річного віку. Адже саме так можна влітку поєднати навчання та відпочинок на морі, наприклад, в Аланії.

Програм стажування існує велика кількість. Отримати про них інформацію можна у профспілці вузу чи деканаті факультету, на якому проводиться навчання. Ще один варіант - дізнатися потрібні відомості через сайт Turkiye Bulsary Scolarship.

Основний напрямок програм стажування – вивчення культури країни, готельного та туристичного бізнесу. Починаються стажування зазвичай у квітні, а закінчуються у жовтні. Розмір щомісячної стипендії у період їхнього проходження становить 500–2 000 лір (95–381 долар).

Стажерам надається безкоштовне харчування та житло або компенсуються витрати на проживання. Якщо план виконується успішно, студент отримує гарні рекомендації, завдяки яким згодом зможе отримати роботу в одній із турецьких компаній.

Які в Туреччині зарплати

З 1 січня 2021 мінімальна зарплата в Туреччині підвищилася порівняно з 2021 роком на 26% і дорівнює зараз 2021 лір (385 доларів). Це сума, яку працівники отримують після вирахування всіх податкових зборів. Собівартість співробітника для роботодавця сьогодні становить 2558,40 ліри (488 доларів).

Необхідно зазначити, що обов'язковою частиною будь-якої зарплати в Туреччині є допомога, що нараховується урядом, що є поверненням ПДВ. Раніше працівники збирали чеки і здавали їх для переведення в готівку в кінці року, зараз нарахування здійснюється автоматично.

Згідно зі статистичними даними, щомісячна середня зарплата в Туреччині в 2021 році до вирахування фіскальних зборів досягла позначки 6282 ліри (1200 доларів). Після утримання всіх податків працівник отримує чистими в середньому 4450 лір (850 доларів).

Значення цього показника у різних містах Турецької Республіки:

  • Ескішехір – ₺ 3 456,22 ($ 661).
  • Ізмір - ₺ 3 910,78 ($ 748,16).
  • Бурса - ₺ 4409 ($ 843,5).
  • Анкара - ₺ 4946, 5 ($ 946,3).
  • Стамбул – ₺ 6 900 ($ 1 320).

Які в Туреччині податки

Фіскальне законодавство країни зазнало суттєвого реформування і є сьогодні досить ефективним та прозорим. Нижче наведено основні податки в Туреччині та їх ставки:

  • Податок на нерухомість. Його значення коливається не більше 0,1–0,6 %.
  • Податок на прибуток. Залежить від прибутку. Мінімальна величина прогресивної ставки становить 15%, а максимальна – 35%.
  • ПДВ. Залежно від сфери діяльності передбачені ставки: 1, 8 та 18 %.
  • Податок на дивіденди - 15%.
  • Корпоративний податок на прибуток. Стандартне значення – 20%. З організацій, які надають фінансові послуги, стягується 22%.

Права іноземних інвесторів у податковому полі такі самі, як у місцевих підприємців.

Як відкрити власний бізнес у Туреччині

Останніми роками країна зробила великий ривок у розвитку. Тому не дивно, що багато іноземців задають питання, як відкрити бізнес у Туреччині. Вивчення відгуків росіян на інтернет-форумах, присвячених цій темі дозволяє сказати, що при правильному підході на виконання процедури піде не більше місяця.

Послідовність заходів:

  1. Реєстрація в централізованій інформаційній системі комерційного реєстру MERSIS установчого договору організації та її статуту.
  2. Підготовка документів підприємства з обов'язковим посвідченням нотаріуса.
  3. Отримання коду – аналога російського ІПН.
  4. Перерахування до Центробанку з цього приводу Антимонопольного управління 0,04 % від обсягу статутного капіталу (далі КК).
  5. Відкриття депозитного рахунку з наступним внесенням 25% розміру КК. Покласти на рахунок залишок дозволяється протягом найближчих двох років.
  6. Реєстрація у Торговому реєстрі.
  7. Реєстрація юридичних книг фірми у нотаріальній конторі.

На завершення співробітник податкової служби відвідує офіс нової організації та складає протокол перевірки.

Чим загрожує нелегальне працевлаштування у Туреччині

Туреччина – одна з держав, де до нелегалів практикується застосування найжорсткіших каральних заходів. Рейди щодо виявлення таких осіб поліція проводить регулярно. Тому ймовірність, що нелегально працевлаштована людина буде покарана дуже велика.

У країні діє така система штрафів:

  • по відношенню до іноземців, які працюють без відкритої робочої візи, – ₺ 2491 ($ 476);
  • для незалежних виконавців, які приїхали до Туреччини з-за кордону без робочої візи, – ₺ 4 983 ($ 953);
  • для роботодавців, які найняли трудових нелегальних іммігрантів, – ₺ 6229 ($ 1192);
  • стосовно незалежних виконавців та роботодавців, які не направили до МВС Туреччини повідомлення про початок/завершення трудової діяльності, – ₺ 415 ($ 79).

На сплату штрафу надається місяць. Нелегальні іммігранти зазнають депортації з країни. Тягар витрат на виконання цієї процедури несе несумлінний роботодавець.

Висновок

Іноземцю, який бажає вести на території Турецької Республіки трудову діяльність, потрібно оформити дозвіл на роботу. Видається воно лише після укладання з роботодавцем контракту.

Щоб отримати робочу візу, слід звернутися до консульства Туреччини у своїй країні. Ця установа, прийнявши заявку, надасть аплікантові спеціальний номер, який необхідно буде повідомити роботодавцю.

Той, у свою чергу, має протягом 10 днів надіслати усі необхідні документи до Мінпраці Туреччини. При правильному оформленні паперів процедура отримання дозволу працюватиме близько місяця.

Pin
Send
Share
Send