Як отримати притулок у Фінляндії

Pin
Send
Share
Send

Як і в будь-якій іншій розвиненій країні, у Фінляндії чітко налагоджено механізми міжнародного захисту. Будь-хто, над ким нависла загроза незаконних переслідувань, має право запросити у фінів гуманітарний статус. Враховуючи особливості законодавства цієї північноєвропейської країни, міжнародний захист включає і притулок, і статус біженця, і навіть політичний притулок у Фінляндії. Хто має право претендувати на гуманітарний захист, як його отримати і що згодом він дає?

Кому Фінляндія надає міжнародний захист

Будь-хто, хто вирішується на переселення в іншу країну, є потенційним іммігрантом. Імміграція – це усвідомлений та добровільний переїзд. Однією з підходящих вихідців із російськомовних країн є північноєвропейська Фінляндія. Місцеве міграційне законодавство передбачає чимало підстав для прийому іноземців, а фіни активно залучають мігрантів з-за кордону.

Однією з підстав є надання міжнародного захисту та, відповідно, притулку. Мабуть, не найвірніший спосіб, бо саме поняття захисту передбачає наявність щодо її прохача будь-якої загрози. Але при цьому притулок має низку переваг, оскільки надає право на проживання, харчування, житло і навіть невелику матеріальну допомогу. Про права прохачів притулку розповімо трохи згодом, поки зупинимося на умовах.

Отже, відповідно до положень глави 6 Закону № 301/2004 від 30.04.2004 «Про іноземців» (Ulkomaalaislaki, далі – закон № 301/204), міжнародний захист на фінській території надається у кількох формах, у тому числі:

  1. Притулок у Фінляндії (Turvapaikka Suomessa).
  2. Додатковий захист (Toissijainen suojelu).
  3. Прийом та розподіл біженців УВКБ ООН за квотою (Pakolaiskiintiö).

Притулок у Фінляндії

Притулок (Turvapaikka) – це основна форма міжнародного захисту, що застосовується відповідно до § 87 Закону № 301/2004. Воно надається з дії «Конвенції ООН про статус біженця».

Право на гуманітарний статус мають особи, які клопотають про притулок через обґрунтовану загрозу переслідувань на території країни їх постійного проживання, якщо загроза виникає на ґрунті расової, релігійної, національної, мовної або, наприклад, політичної ворожнечі. Важливою умовою є відсутність захисту з боку держави громадянської приналежності.

Підставами для визнання загрози переслідувань реальною згідно § 87а закону можуть виступати факти, які за своєю природою серйозно порушують права людини, в тому числі:

  • фізичного, психічного чи сексуального насильства над прохачем притулку;
  • застосування заходів адміністративного чи іншого юридичного примусу, у тому числі правоохоронних органів, якщо ці заходи дискримінують заявника або є дискримінаційними в принципі;
  • дискримінаційного переслідування чи покарання;
  • позбавлення права на оскарження рішень держорганів, що призводять до дискримінаційних покарань;
  • переслідувань за відмову від військової служби у чинних конфліктах, у яких може бути скоєно неполітичні злочини;

Велику роль відіграє характер переслідувань, уточнення яких наведено в § 87b закону № 301/2004:

  • переслідування за походженням вважаються переслідування, викликані кольором шкіри, національністю, приналежністю до етнічної групи;
  • релігійними вважаються переслідування за теїстичними, нетеїстичними або атеїстичними переконаннями, за релігійні практики, акти, вираження погляду, групову поведінку та дотримання релігійних правил;
  • цивільними вважаються переслідування, що виникли на ґрунті цивільної приналежності, її відсутності, біпатризму, на ґрунті культурних, етнічних чи мовних зв'язків;
  • переслідування з політичних міркувань є переслідування за думку, думки і переконання, критику потенційних переслідувачів, а також їх методів.

При оцінці наведених фактів і того, чи відчував заявник загрозу переслідування, не має значення, чи справді заявник має ознаки, що зазнають переслідувань (тобто сповідує релігію, що переслідується, розмовляє ущемлюваною мовою або відстоює конкретну політичну позицію), якщо переслідування дійсно мають місце.

Додатковий захист

Вторинним видом гуманітарного статусу є додатковий захист (Toissijainen suojelu). Відповідно до § 88 закону № 301/2004, вона може надаватися іноземцям, які не мають підстав для надання притулку, однак у разі повернення в державу свого постійного проживання ризикують бути серйозно небезпечними. Наприклад, якщо їм загрожує:

  • смертна кара;
  • нелюдське чи загрозливе гідності зміст, види покарання чи тортури;
  • небезпека довільного насильства у зв'язку з міжнародним чи внутрішнім конфліктом, що протікає на території.

Переселення біженців за квотним принципом

Третій вид захисту – це квоти для біженців (Pakolaiskiintiö). Відповідно до § 90 закону, Фінляндія приймає для розселення на своїй території біженців УВКБ ООН та інших іноземців, які потребують міжнародного захисту. Кількість біженців, яких фіни готові прийняти, визначається щорічно, залежно від можливостей бюджету. Наприклад, на 2021 рік місцеве МВС затвердило квоту у 750 осіб із Сирії та Конго.

Багато інтернет-видань розповсюджують інформацію, ніби у Фінляндії також можна отримати політичний притулок. Насправді, це помилкова інформація: як такого політичного притулку фінське законодавство не передбачає.

Але, як ми вже зазначили вище, однією з причин надання притулку можуть бути політичні переслідування та репресії.

Права та обов'язки прохачів притулку

Умови прийняття біженців і прохачів притулку біля Фінляндії мало чим від умов інших країнах. Статус одержувача міжнародного захисту дозволяє користуватися максимумом благ, необхідних нормального проживання країни.

Так, прийняті фінами прохачі притулку мають право на:

  • об'єктивний розгляд їх прохання, надання необхідної юридичної допомоги та перекладача;
  • проживання на території Фінляндії до ухвалення остаточного рішення, надання житла;
  • вільне переміщення територією Шенгену виходячи з ВНЖ/ПМЖ;
  • одержання матеріальної допомоги, коштів на харчування;
  • вільне працевлаштування без отримання дозволу тощо.

Поряд із правами на прохачів міжнародного захисту покладається низка обов'язків. У тому числі вони:

  • не мають права виїжджати до країни результату, інакше гуманітарний статус анулюється;
  • зобов'язані дотримуватись фінського законодавства;
  • повинні бути обов'язково зареєстровані у приймальному центрі, навіть якщо мешкають у приватному житлі;
  • зобов'язані проживати у муніципалітеті, у якому були розподілені, тощо.

Процедура отримання притулку у Фінляндії

Щоб отримати статус біженця у Фінляндії, заявник має пройти стандартну процедуру. Звертаємо увагу на важливі моменти, які має пам'ятати потенційний заявник:

  • Заявка на притулок не може бути подана іноземцем з-за кордону (наприклад, через посольство або електронною поштою), для цього він зобов'язаний з'явитися на територію або принаймні на кордон з Фінляндією.
  • Другий важливий момент – це дія Люблінської угоди. За його нормами розглядати питання надання має та країна ЄС, до якої прохач гуманітарного статусу в'їхав першою.Тобто для того, щоб питання розглядалося саме у Фінляндії, країна має бути першою з країн Євросоюзу, в яку іноземець в'їхав.
  • Заявка на отримання гуманітарного статусу має бути подана негайно після в'їзду до країни. Винятки становлять випадки, коли підстави для притулку виникли вже в момент перебування у Фінляндії або коли для пізнішої подачі були вагоміші причини.
  • Під час розгляду заявки розглядається як країна, з якої здійснюється еміграція, а й країна, з якої фактично прибув заявник. Так, якщо третя країна, з якої заявник прибув до Фінляндії, розглядається як безпечна фінами, вважається, що він міг запросити міжнародний захист і там, тому це може стати причиною відмови.

Тепер настав час розглянути процедуру отримання міжнародного захисту. Правила надання обумовлені положеннями §§ 94-104 Закону № 301/2004.

Відповідно до них, порядок дій потенційного заявника включає:

  1. Приїзд на територію Фінляндії та повідомлення компетентних органів про намір просити притулку. Нагадаємо, що повідомити їх необхідно якомога раніше після прибуття до Фінляндії. Зробити це можна або одразу при перетині кордону – озвучивши своє бажання прикордонникам, або вже після прибуття до пункту призначення – у місцевому відділенні поліції.
  2. Складання біометричних даних. Після отримання повідомлення про намір отримати притулок співробітники прикордонних органів чи поліції зобов'язані негайно зареєструвати заявника. Вони повинні зібрати всю актуальну інформацію про нього, взяти відбитки пальців, зразки підпису та сфотографувати його, а також провести перевірки у системі SIS.
  3. Розміщення у приймальному центрі. Після реєстрації заявників розміщують у приймальному центрі. Якщо прохання подається всією сім'єю, його розміщення можливе в окремому приміщенні приймального центру. Сім'я не обов'язково перебуватиме в ньому постійно: можливе переведення в інший центр або проживання в приватному житлі, якщо заявник може собі це дозволити.
  4. Проходження співбесіди. Після обробки запиту міграційна служба (Maahanmuuttoviraston vastuulle) самостійно призначить дату співбесіди та повідомить її заявнику через приймальний центр, передавши відповідне запрошення. На ньому прохач притулку у присутності перекладача (а за потреби і юриста) відповідатиме на запитання щодо своєї ситуації, викладатиме причини подання прохання, розповідатиме про переслідування та погрози на батьківщині та підтверджуватиме викладені факти документами. Якщо документальних підтверджень немає, допускається усний виклад фактів. Відповідно до §97а закону, весь процес співбесіди проходить під аудіо- та відеофіксацію, а сама розмова фіксується протоколом. Його копія згодом передається заявнику.
  5. Очікування рішення. Час обробки запиту та прийняття рішення у кожному випадку індивідуально. Попередня оцінка терміну розгляду буде озвучена на самій співбесіді, проте з великою ймовірністю цей термін може бути простроченим. Для розрахунку часу розгляду можна використовувати цей сервіс. На час очікування рішення заявник може зупинитись у приймальному центрі.
  6. Одержання рішення. Коли міграційний орган прийме остаточне рішення, заявника обов'язково буде проінформовано про нього рідною або зрозумілою йому мовою. У разі позитивного рішення прохач набуває статусу біженця (або одержувача додаткового захисту), термін дії якого становить 4 роки з можливістю продовження.

Чому можуть відмовити

У наданні притулку може бути відмовлено. Закон дозволяє міграційним органам відмовляти заявникам, які:

  • обгрунтовано підозрюються у злочинах проти світу та людства чи військових злочинах;
  • підозрюються у насильницьких злочинах неполітичного характеру, що визнаються фінським кримінальним законодавством, якщо вони були скоєні до набуття гуманітарного статусу;
  • викрито в діях, що суперечать діям та принципам ООН;
  • повідомили неправдиву інформацію, подали підроблені документи;
  • прибутку з безпечної країни походження чи безпечної третьої держави.

Закон дозволяє заявникам звертатися до Адміністративного суду за місцем перебування з апеляцією протягом 14 днів з моменту отримання відмови. У разі негативного рішення суду допускається подання касації до Вищого адміністративного суду. Якщо відмовить і він, іноземець має покинути Фінляндію.

Коли заявник не має коштів на виїзд із країни, він має право просити надання допомоги на ці цілі. У такому разі фінансуватиме виїзд вже держава.

Право заявника на працевлаштування

Для росіян, які просять притулку у Фінляндії, передбачено можливість працевлаштування без додаткового дозволу ще до ухвалення міграційним органом рішення по суті. Можливість отримати оплачувану роботу виникає у заявника:

  • через три місяці після подання прохання, якщо прохач гуманітарного статусу надав справжні документи, що засвідчують його особу;
  • через шість місяців після подання прохання, якщо такі документи не були подані.

Якщо заявнику вдалося отримати постійну роботу, він має право просити надання ВНП на підставі працевлаштування, хоча за наявності статусу біженця це не обов'язково.

Проте роботодавець зобов'язаний періодично перевіряти наявність у працівника права на працевлаштування, яке дає статус біженця або прохача притулку. Якщо термін дії такого статусу закінчується або було прийнято негативне рішення і статусу біженця не надано, мігрант зобов'язаний повідомити про це свого роботодавця. Попереднє право на роботу діятиме до моменту винесення остаточного рішення, у тому числі апеляцією та касацією. Постійне право діє на протязі всього терміну дії притулку.

Розміщення у приймальних центрах

Одразу після реєстрації осіб як прохачів притулку, згідно зі ст. 16 закону № 746/2011, вони переміщуються до приймальних центрів для біженців. Умови розміщення обов'язково враховуватимуть стать, вік та інші особливості заявника. Якщо захисту вимагає ціла сім'я, вони можуть бути розміщені в центрі спільного проживання.

Як правило, ще до проведення співбесіди заявники розміщуються у так званому транзитному центрі. Після заявників, як правило, переводять у постійний приймальний центр вже до ухвалення рішення.

Законодавство дозволяє потенційним біженцям проживати у приватному житлі, наприклад, у родичів або на орендованій квартирі, проте вони все одно мають бути зареєстровані у центрі прийому.

Табір біженців дозволяє тим, хто потребує захисту, отримувати необхідну соціально-побутову допомогу, у тому числі:

  • необхідне медичне обслуговування;
  • психологічну чи юридичну допомогу;
  • постійне харчування чи можливість самостійно приготувати їжу;
  • побутове обслуговування, зокрема, використання ванних кімнат, пралень;
  • послуги перекладача;
  • навчальну та професійну орієнтацію і так далі.

Щомісячна виплата

Окрім проживання та соціально-побутової допомоги, прохачі притулку можуть претендувати і на фінансову допомогу, призначену «на основні потреби». Вона видається у вигляді так званої квитанції готівкою або переводиться на передплачену картку.

Розмір допомоги залежатиме від віку, складу сім'ї, наявності інших доходів чи роботи. Звертаємо увагу, що допомога не призначається автоматично, вона присуджується на підставі заяви особи, яка утримується у приймальному центрі. Неповнолітні також отримують готівку на основні потреби, проте їхня допомога значно нижча.

З розміром допомоги, що діє протягом 2021 року, допоможе розібратися нижче таблиця.

Без харчування у приймальному центріЗ харчуванням у приймальному центрі
Мати чи батько-одинак312,23 євро91,52 євро
Сім'я з дитиною199,18 євро59,21 євро
Повнолітні особи263,78 євро75,36 євро
Діти віком до 16 років*26,92 євро
Діти 16-17 років*48,44 євро

Якщо члени сім'ї мають особливі потреби, вони мають право претендувати на додаткову фінансову допомогу. У кожному разі кожен випадок розглядається індивідуально.

Возз'єднання біженця із сім'єю

Після офіційного набуття статусу біженця, а отже, і отримання дозволу на проживання у Фінляндії, іноземець має право возз'єднатися з сім'єю. Той, хто проживає на цей момент на фінській території, набуває статусу «сімейного спонсора» (perheenkokoajaksi), а члени його сім'ї мають право переїхати до Фінляндії.

Для цього їм знадобиться дозвіл на проживання, заснований на сімейних узах (oleskelulupaa perhesuhteen perusteella). Без ВНЖ члени сім'ї-негромадяни ЄС можуть відвідати Фінляндію лише на термін до 90 днів, але їм доведеться отримати візу для відвідувань.

Правом на сімейний ВНЖ мають:

  • чоловік або зареєстрований партнер, якщо вони два роки перебувають у шлюбі (партнерстві) або мають спільну дитину;
  • неповнолітні та не одружені діти біженця або батьки/опікуни дитини, якщо така неповнолітня дитина перебуває на фінській території;
  • будь-які родичі, якщо вони повністю залежать від члена сім'ї, що проживає у Фінляндії.

Сімейний спонсор зобов'язаний забезпечити необхідну наявність коштів на утримання возз'єднаної сім'ї.

ПМП та громадянство для біженців

Коли іноземець отримує від фінської влади статус біженця, він автоматично набуває довгострокового посвідчення на проживання, що діє протягом терміну дії гуманітарного статусу.

Після закінчення 4-річного терміну, якщо перебування на фінській території було безперервним, керуючись § 56 закону № 301/2004, мігрант має право просити надання постійного посвідки на проживання. Звертаємо увагу, що це загальний термін, необхідний отримання ПМЖ, – існують інші шляхи імміграції, якими також можна отримати постійне дозвіл.

Проживши у країні щонайменше 5 років, іноземець знаходить право просити про громадянство. Примітно, що відлік цього терміну розпочинається з дати подання клопотання про надання притулку.

Щоб отримати фінський паспорт, заявник повинен бути повнолітнім, незасудженим, який не має заборони на в'їзд, який має необхідні мовні навички і має достатній дохід.

Висновок

Враховуючи все сказане вище, ще раз хочемо звернути увагу читачів на основні моменти:

  • у Фінляндії діє 3 види міжнародного захисту: притулок, додатковий захист та квоти для біженців УВКБ ООН;
  • як такого політичного притулку у країні не передбачено, однак однією з підстав надання спільного притулку є переслідування з політичних мотивів;
  • подати клопотання про притулок можна лише з території Фінляндії, направити його через посольство, електронною поштою чи іншим чином не можна;
  • статус біженця в країні дає чимало переваг: право на проживання, житло у приймальному центрі, соціальну допомогу та навіть допомогу;
  • біженцю автоматично дається ВНЖ із правом на роботу, за яким він може отримати ПМП та запросити до країни родичів для возз'єднання з сім'єю.

Pin
Send
Share
Send