Таємниці Фрауенкірхе у Мюнхені: історія будівництва та цікаві факти

Pin
Send
Share
Send

Кафедральний собор Фрауенкірхе в Мюнхені (нім. Frauenkirche) – туристичний символ Баварії та найбільша пам'ятка архітектури Німеччини. Офіційна назва – Собор Пресвятої Діви Марії (нім. Der Dom zu Unserer Lieben Frau). Храм розташований поблизу центральної площі Марієнплац (нім. Marienplatz), і з його веж відкривається панорамний вид на місто. Починаючи з XV століття, церква у пізньоготичному стилі вважається головною пам'яткою Мюнхена.

Про Фрауенкірх у Мюнхені

Кафедральний собор Frauenkirche – діючий католицький храм єпархії Фрайзінгу та Мюнхена. Собор побудований внаслідок секуляризації єпископства та злиття парафіяльної та колегіальної церкви при Віттельсбахах і є символом політичної влади династії, уособленням союзу трона та релігії.

У 2004 році влада прийняла рішення не зводити в Мюнхені будівлі вище Фрауенкірхе, щоб зберегти його культурну та архітектурну цінність.

Мюнхенський собор Пресвятої Діви Марії – найстаріша церква покровительки в єпархії та найвища споруда міста. Висота веж – 98,5 м, довжина нефа – 109 м, а висота – 40 м.

Історія собору

Зведення храму Пресвятої Діви Марії тісно пов'язане з правлінням династії Віттельсбахів (нім. Wittelsbacher). Для зміцнення позицій на троні герцог Сигізмунд вирішив збудувати нову парафіяльну церкву. Згодом вона стала сімейним склепом, у крипті якої поховані правителі Баварії та Пфальце.

Храм ніколи не належав народу, а був символом Віттельсбахів.

До цього їхньою сімейною церквою вважалася Марієнкірхе, навколо якої збудували Der Dom zu Unserer Lieben Frau. Фрауенкірхе здатний вмістити 20 тисяч парафіян, хоча на момент будівництва чисельність населення в Мюнхені не перевищувала 13 тисяч жителів.

Етапи будівництва Frauenkirche

Будівництво храму розпочалося у 1468 році. Реалізацією проекту займався відомий архітектор Йорг фон Хальспах, який керував будівництвом Старої ратуші на Марієнплац.

  • У 1494 році було зведено основний фасад, собор освятили та відкрили для парафіян. Сам архітектор до закінчення будівництва не дожив.
  • Подальші роботи проводились до 1525 року. Останніми спорудили бані та башти.
  • 1599 року в храмі додатково звели тріумфальну арку, прикрашену ліпниною, а 1620 року на головному вівтарі з'явилося зображення «Успіння Пресвятої Діви Марії».
  • У 1821 році собор став єпископською резиденцією, що призвело до кардинальної реорганізації інтер'єру.
  • Після Другої світової війни церква дуже постраждала. У 1989-1994 pp. було проведено повну реконструкцію храму.

Особливості архітектури собору: зовнішній вигляд та інтер'єр

У XV столітті в Німеччині вважалося, що для світської архітектури більше підходять ренесанс та бароко, а релігійні споруди мають бути у готичному стилі. Тому церква є лаконічною цегляною спорудою в стилі пізньої готики з елементами еклектизму і бароко.

Основну частину собору Пресвятої Діви Марії збудовано за 20 років. Потім будівництво призупинили через брак коштів, що позначилося на архітектурі храму, де з'єднано кілька стилів і напрямків.

Фрауенкірхе – п'ятинефний собор без трансепту із двома вежами. Усередині встановлено 22 масивні колони, що підтримують дах. Вони візуально крадуть простір, тому може здатися, що місткість церкви менша, ніж є насправді.

Спочатку планувалося прикрасити бані шпилями, як у Кельнському соборі, але під впливом архітектурних тенденцій епохи Відродження від цієї ідеї відмовилися.

Дизайн Фрауенкірхе запозичений із Храму Гробу Господнього в Єрусалимі, виконаного за візантійськими проектами. Це створило яскравий контраст на тлі суворої готики.

Коли Frauenkirche став єпископським собором, внутрішнє оформлення храму змінилося, зокрема його вівтарна частина.

Що приховують стіни храму: святині та реліквії

Історія Фрауенкірхе налічує п'ять століть, але його зведення досі оповите таємницями та легендами. На момент будівництва подібних споруд у Баварії не існувало. Особливо питання викликало швидке будівництво церкви за 20 років, що було неймовірно коротким терміном для подібної конструкції.

Собор Пресвятої Діви Марії – не лише дивовижний приклад пізньої готики, а й цінна культурна спадщина Німеччини, стіни якої зберігають не одну таємницю.

Пам'ятник Віттельсбахів – кенотаф Людвіга IV

Важлива частина Frauenkirche – скульптури. У південному крилі знаходиться кенотаф, встановлений в 1622 за ініціативою курфюрста Максиміліана I на честь померлого імператора Людвіга Баварського. Кенотаф покликаний підкреслити значимість Людвіга IV для католицької віри, адже в історії правління династії Віттельсбахів він займає центральне місце.

Усередині мармурового склепу розташована готична меморіальна дошка. Проте авторство плити не встановлене досі. Останків самого правителя тут немає, оскільки він похований у крипті разом із рештою представників монархії.

Поруч з пам'ятником знаходяться дві бронзові статуї герцога Вільгельма IV (1508-1550) і Альбрехта V (1550-1579), а також чотири уклінних прапороносці, що створюють єдину скульптурну композицію.

Тойфельстріт - слід диявола

Собор Пресвятої Діви Марії – нетипова релігійна споруда для Баварії XV ст. Його архітектура спонукала безліч міфів, які передаються місцевими жителями із покоління до покоління. Найвідоміший із них – der Teufelstritt або слід диявола.

Біля входу до собору на підлозі є відбиток ноги, за легендою, залишений самим Люцифером. Під час зведення Фрауенкірхе між архітектором і дияволом нібито було укладено угоду: сатана обіцяв допомогти у спорудженні церкви в обмін на душу архітектора.

На той момент у Мюнхені релігійних будівель було надміру. Сатана боявся, що заступництво Пресвятої Діви Марії послабить його позиції, тому вирішив зробити храм, який би не приваблював парафіян.

Коли будівництво завершилося, він прийшов за боргом. Увійшовши через головні ворота, він розсміявся, адже всередині не було жодного вікна, а отже, такий храм не міг принести користі. Від радості демон ударив ногою об підлогу, залишивши на ньому свій відбиток. Але коли зробив ще один крок, то побачив світло, що падає крізь скло. Розгнівавшись, він перетворився на вітер і намагався розбити вікна, що не вдалося, оскільки люди натовпом увійшли до церкви.

Дійсно, при вході до церкви бічні вікна не видно. З 1622 до 1860 їх заступав величезним вівтар епохи Відродження із зображенням Успіння Пресвятої Діви Марії, виконаний П. Кандідом.

Є ще одна легенда собору Фрауенкірхе, за якою диявол у вигляді шторму досі намагається проникнути всередину і розбити вікна, тому навколо храму завжди вітряно.

Відлуння витоків католицизму – механічний годинник

Точний хронометраж став необхідною частиною західної релігії, починаючи із Середньовіччя. Богослужіння розпочинали в один час, для чого в храмах ставили годинник. Вони не лише визначали, коли розпочинати молитву, а й символізували похвалу Богу та швидкоплинність життя.

У соборі встановлено унікальний механічний годинник, який показує лялькову виставу – заступництво Ісуса та Марії перед Богом Батьком.

Також циферблат демонструють Сонячну систему, місячні фази, знаки Зодіаку.

У 1749 році під час реставрації в годинниковий механізм вмонтували пекуха, що кукарекає. Але під впливом різних епох корпус годинника неодноразово змінювався, тому в початковому вигляді вони не збереглися. На сьогодні залишився вбудований музичний супровід, що додає всієї конструкції унікальності.

Крипта Фрауенкірхе – склеп династії Віттельсбахів

За стінами центрального вівтаря знаходиться крипта – місце поховання монархів, архієпископів та кардиналів. Крипта Фрауенкірхе є сімейним склепом, де поховані останки правителів династії Віттельсбахів.

Кожну могилу оформлено в гробницю з меморіальною плитою. Приміщення виконане з цегли та пишним художнім оформленням не відрізняється, хоча ще у ХІХ столітті крипту прикрашали барельєфи, розпис, ліпнина, які прибрали після реконструкції. Вхід туристам у цю частину храму заборонено.

Час роботи та відвідування собору

Собор відкритий щоденно з 7.30 до 20.30. Передбачено обмеження на відвідування храму туристами під час церковних служб. Графік роботи парафіяльного бюро:

  • з 8.30 до 12.30;
  • з 14.00 до 16.30 із понеділка по четвер;
  • з 8.30 до 12.30 у п'ятницю.

Оглядові екскурсії проводяться по неділях з травня до вересня та о 15.00 по четвергах. У вежі вхід тимчасово закрито: тривають реконструкційні роботи.

Розклад екскурсій, а також найближчі події, які проводяться у храмі, доступні на офіційному сайті.

Як дістатися до собору: маршрут та адреса

Frauenkirche розташований неподалік центральної площі Марієнплатц за адресою Frauenplatz 12. Поруч знаходиться зупинка Marienplatz (Theatinerstraße). Дістатися можна на метро чи міською електричкою, а також на громадському транспорті 19 та N19.

Церкви Мюнхена – духовна спадщина Баварії

Релігійні споруди є ключовими пам'ятками в Мюнхені. Кожна церква є відлунням певної доби, що позначилося на архітектурному стилі будівель. Хоча центральне місце серед релігійних споруд Баварії займає Фрауенкірхе в Мюнхені, не менш значущі в історії регіону такі храми:

Офіційна назваРоки будівництва, архітектурний стиль, конфесія
Азамкірхе (нім. Asamkirche) або церква Св. Іоанна Непомука1733-1746 рр., бароко, католицтво
Церква Святого Луки (нім. Lukaskirche)1893-1896 рр., романський стиль з елементами готики, протестантство
Церква Св. Марка (нім. St. Markus)1873-1876 рр., неоготика, лютеранство
Церква Св. Михайла (нім. Jesuitenkirche St. Michael)1583-1597 рр., архітектура епохи Відродження, католицтво
Церква Св. Петра (нім. Peter) або "Альтер Петер"1181, романський стиль, католицтво
Театінеркірхе (нім. Theatinerkirche)1663-1690 рр., бароко, католицтво

Висновок

Кафедральний собор Frauenkirche – готичний палац, сімейний склеп та цінна пам'ятка архітектури XV століття, яка приваблює туристів з усього світу. Жодне фото не передасть атмосфери таємничості цього місця. Тут ховається історія найбільшої династії та відбито самобутню культуру Баварії.

Pin
Send
Share
Send